nmiyushk: (Default)
У суботу ми дивилися "Люм'єрів". Діти трохи нудилися, мені й чоловікові сподобалося. Так цікаво бачити міста, людей, звички, побут понад 100 років тому. 108 відреставрованих відомих і не дуже стрічок, знятих братами, об'єднали в один фільм і влучні коментарі до кожного сюжету давав Тьєррі Фремо - директор Каннського фестивалю. 
Перед показом чоловік пояснював дітям, що ми подивимося, як жили люди більш ніж сто років назад. Донечка здивувалась і спитала "Так довго знімали фільм?"

А ввечері нас чекав сюрприз. Якраз, коли в електричній духовці готувалась вечеря, зникло світло. Як виявилося, лише в нашій квартирі. Чоловік обдивився пробки, все добре. Викликали аварійку. Майстер прийшов о 12 ночі, зробити нічого не зміг, бо потрібно було йти до сусідів, а вони вже спали. Всього чергує двоє людей на Львів. І от той чоловік, маючи напружений графік, пообіцяв після нічної зміни ще раз до нас прийти. І прийшов о восьмій ранку, і допоміг. Захоплююся такими людьми.

Якраз про таку людину ми сьогодні дивилися останній фільм Чілдрен Кінофесту - "Лапа". Угорська стрічка стала переможцем фестивалю у минулому році й не дивно, вона нас сильно зачепила. Головні герої - собака-рятувальник та його господар. Фільм знято за реальними подіями й тому дуже переживаєш за персонажів. 
Цього року перемогла стрічка "Моллі Мун та чарівний підручник гіпнозу". Друге місце за мультфільмом "Микита Кожум'яка" і третє - за фільмом "Хлопчик у золотих штанях".
Для мене роль координатора на такому масштабному фестивалі дала багато досвіду в плані спілкування з людьми. Були різні моменти, деякі зашкалювали негативом, але позитиву в стократ більше. Особлива подяка працівникам "Планети кіно" у ТРЦ "Форум" за підтримку та допомогу, за посмішки та гарні ранки.


Read more... )



nmiyushk: (я)
Любов мами до своєї дитини - найвідданіша, найчистіша, найжертовніша та найпрекрасніша. Мами володіють невичерпним джерелом енергії та безмежним терпінням. Вони вміють дарувати своїм малятам відчуття захисту і безпеки. Вони вміють перетворювати буденний день на казку. І як шкода, що розуміємо ми це все лише тоді, коли самі стаємо мамами.
Саме такі думки виникли у мене, коли я побачила малюнки ірландської художниці Alison Edgson. Ці роботи дуже милі й одночасно такі глибокі:



Read more... )
nmiyushk: (я загадкова)
Зима у нас цього року красива і справжня. А її подарунок - білий пухнастий килим - робить місто дивовижним.
Покажу Вам трохи зимового Львова від фотографа Олега Бабенчука:



Read more... )
nmiyushk: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] ne_znaiko at Світові новини

Помер Фідель Кастро. Входить він з валізою до райськіх воріт, а святий Петро йому і каже:
- Сідайте, зараз подивимося, де для вас зерезервоване місце. Так ... в основному списку немає ... в додатковому теж немає ... нічого не можу вдіяти, зараз сезон, люди пачками помирають, в раю не проштовхнутися, відправляйтесь у пекло.
Нічого не вдієш, спускається Фідель в пекло. Там його зустрічає сам Люцифер з розпростертими обіймами:
- Здоровенькі були, давно вас чекаємо! У нас тут для вас окремий номер приготований з усіма зручностями. Сигари, дівчатка ... а чи не бажаєте по стаканчику граппи з дороги?
Сидять вони, випивають, розмовляють за життя. Тут Фідель згадує, що забув у раю свою валізу.
Люцифер викликає двох чортенят: - Чули? Дуйте в рай і принесіть валізу шановного команданте. Жваво, одна нога тут, інша там!
Чортенята бігом в рай. А там у святого Петра зміна скінчилася, він райські ворота замкнув і пішов відпочивати. Чортенята туди-сюди, що робити? Наказали без валізи не повертатися. Полізли вони в рай через паркан. А на охороні раю стоять два архангели і спостерігають цю картину. І один іншому каже:
- Ти диви шо ся робить. Всього 20 хвилин як Фідель в пеклі, а у нас уже біженці!
nmiyushk: (Default)
29 вересня померла чудова людина, чуйний неонатолог з пологового будинку на Рапопорта Дорош Наталія Григорівна. Вона приймала Сашка і піклувалася про нього, поки я приходила до тями після кесарського розтину. Вона виходжувала його і була опрою для мене (рідних не пускали через карантин). Тьотя Наталя - мама моєї подруги - наші найкращі студенські роки тісно пов'язані з її гостинністю, толерантністю та жіночою мудрістю. Я ніколи не забуду Вас, Наталіє Григорівно! Спочивайте з миром!
nmiyushk: (я)
Щоб відволіктись від сумних новин і завдяки стимуляції від [livejournal.com profile] olgakomar1974, я занурююсь у минулорічні спогади та дописую останній пост про відпочинок на морі.
Поїздка в Одесу відбулася дуже спонтанно. Ми прокинулися і зрозуміли, що для купання холоднувато. Діти хотіли подивитися порт і ми недовго думаючи поїхали в Южне. А там вже виявилося, що в порт доступу нема. І ми поїхали в Одесу. До речі, парадокс, отака їзда з пересадками в два рази дешевше обходиться, ніж їхати в Одесу напряму з Коблеве. Але часу забирає в рази більше. А взагалі я співчуваю одеситам через страшенні корки, які, мабуть, наплив туристів і створює. На жаль, у нас навіть карти не було з собою, так хоч би швидше вийшли, а то доїхали аж до Привозу.
Але це все дрібниці. Карту ми придбали і почимчикували на Приморський бульвар.

І ось перше прекрасне - Археологічний музей з шикарними клумбами та скульптурною групою Лаокоон і його сини:


Read more... )
Частина 1. Пост з фото
Частина 2. Пригоди у потязі
Частина 3. Коблеве. База "Політехнік-3"
Частина 4. Поїздка на о.Березань
nmiyushk: (я)
#квіти #flowers
На вулиці дощ, ми нікуди не поспішаємо, діти зайнялись творчістю, а у мене з'явився час для себе і для ЖЖ.
Покажу свої квіточки: ірис тв дзвіночки ми привезли від мами, ромашки подарував чоловік.
Коло ірису є Настіна жива відкритка, ми її спочатку прикрашали: робили замок об'ємним та додавали фей, а тепер вирощуємо домашню клумбу. Насті цікаво, кожен день заглядає, що там робиться.

Read more... )
nmiyushk: (автотуризм)
Закінчується міні-відпустка у чоловіка, а машинка відправляється в гараж. Всі ці дні вона стояла на стоянці біля дому, бо ми багацько їздили. Двічі дача, один раз с.Сопошин, цвинтар на Сихові, замок у Старому Селі, двічі м.Перемишляни. Сьогодні чоловік навіть наважився вперше обігнати, тобто за кермом він вже почуває себе досить впевнено.
І відпочивали, і працювали. Скошена трава на дачі і в селі, все це відзначено шашликом, отримані приємні враження від мандрівок  і позитив від проведеного часу з рідними.
Сьогодні було заплановано заїзд у Свірзький замок, але діти щось розкашлялися і захандрили, чоловік теж, то відклали до кращих часів. Зате трошки погуляли в Перемишлянах і я мала можливість порівняти побачене зі спогадами дитинства.
З'явився новий пам'ятник - о.Омеляну Ковчу, блаженному священномученику - дуже світлій людині. З 1922 року він був парохом греко-католицької громади в м. Перемишляни, багато зусиль докладав саме на ниві культури: сприяв створенню гуртків, хорів, студенських організацій.
Не сприймав національну ворожнечу. Коли з приходом радянської влади, українці пограбували польські родини, отець засудив їх дії й попросив повернути награбоване. Що вони і зробили.
За часів німецької окупації рятував євреїв, як тільки міг. Багатьох за бажанням хрестив та видавав метрики про хрещення. Звернувся з листом до Гітлера, в якому засудив масові страти євреїв та просив дозволу відвідувати їх у гетто.

Read more... )
nmiyushk: (Я)
Були в гаражі, наклеїли знак з чайником на машину, пропилососили салон :) Там у великої собаки, яку тримають охоронці, щеня. Таке класне! Але мама злобно на всіх гарчить, до мацьопи не підпускає.
Перемога або Люди вражають )
nmiyushk: (Я)
Накопичилось в мене кілька цікавих випадків з життя. Тому вводжу таку як у заголовку рубрику і тег.

Передісторія:
Студія раннього розвитку "Росинка". Поки діти займаються, батьки чи бабусі / дідусі чекають їх в невеличкому коридорі, сидячі на кріслах. Порядок розсадки довільний, кожного разу є нагода познайомитись і поспілкуватись з новою людиною. Хтось в'яже, хтось вишиває, хтось просто коротає години за розмовою, дехто суміщає і одне, і інше. Я з тих, хто суміщає.

Історія )
nmiyushk: (усмішка)
Перепостами не балуюсь, но тут не устояла. Смеялась до слез)

Оригинал взят у [livejournal.com profile] lakryca в Рассказ Г.Данелия
C именем жены Тонино Гуэрро - Лоры, бывшей жены советского кинематографиста Александра Яблочкина, cвязан рассказ Г. Данелия - о том, как его хоронили.
Невысокий, лысый, пожилой, Александр Ефремович Яблочкин был веселым, заводным и очень нравился женщинам. И пока не встретил свою голубоглазую Лору, слыл известным сердцеедом. Лору Яблочкин боготворил и, когда говорил о ней, -- светился. Лора тоже любила Сашеньку (так она его называла), и жили они хорошо и дружно. Супруги Яблочкины были людьми хлебосольными, и я часто бывал у них в гостях в доме напротив <<Мосфильма>>. В малюсенькую комнатку, которую они называли гостиной (из однокомнатной квартиры Яблочкин сделал двухкомнатную), набивалось так много народу, что сейчас я не могу понять, как мы все умудрялись там разместиться. Помню только, что было очень весело.
Умер Саша на проходной, в тот день, когда мы должны были сдавать картину Сизову. Предъявил пропуск и упал. Ему было 59 лет. Хоронили Александра Ефремовича на Востряковском кладбище. Яблочкина любили, и попрощаться с ним пришло много народу. Режиссеры, с которыми работал Яблочкин, пробили и оркестр. Гроб поставили возле могилы на специальные подставки. Рядом стояли близкие, родные и раввин.
<<Мосфильм>> был против раввина, но родные настояли. Раввин был маленький, очень старенький, лет под девяносто, в черной шляпе и легоньком потрепанном черном пальто, в круглых очках в металлической оправе, с сизым носом. Был конец ноября, дул холодный ветер, выпал даже снег. Ребе посинел и дрожал. Я предложил ему свой шарф, он отказался, сказал, что не положено. Люди рассредоточились вокруг могил, а оркестр расположился чуть поодаль, у забора. Зампрофорга студии Савелий Ивасков, который распоряжался этими похоронами, договорился с дирижером оркестра, что
даст ему знак рукой, когда начинать играть. Потом встал в торце могилы и сказал раввину:
-- Приступай, батюшка.
-- Ребе, -- поправила его сестра Яблочкина.
-- Ну ребе.
Раввин наклонился к сестре и начал по бумажке что-то уточнять.
-- Ладно, отец, начинай! Холодно, народ замерз, -- недовольно сказал Ивасков. (Он более других возражал против еврейского священника.)
Раввин посмотрел на него, вздохнул и начал читать на идиш заупокойную молитву. А когда дошел до родственников, пропел на русском:
-- И сестра Мария, и сын его Гриша, и дочь его Лора... (Лора была намного
моложе мужа.)
-- Отец! -- прервал его Ивасков и отрицательно помахал рукой.
И тут же грянул гимн Советского Союза. От неожиданности ребе вздрогнул, поскользнулся и чуть не упал -- я
успел подхватить его. Земля заледенела, и было очень скользко.
А дальше сплошной смех )
nmiyushk: (Україна)
Чтобы помнить и никогда не забывать о том, что случилось: Список погибших участников Евромайдана.
Эти люди - герои! Пример мужества, бескорыстия и неимоверного стремления к свободе!
Они ее уже обрели. У нас же впереди длинный и тернистый путь. Но то, что мы хотя бы можем по нему идти, их заслуга.
Вечная память!

nmiyushk: (Я)
15) "Легенда № 17 "Николая Лебедева. Read more... )
14) "Ярмарка тщеславия" (2004). Read more... )
13) "Вики Кристина Барселона" (2008) Вуди Аллена. Read more... )
12) "Не уходи" (2004) Серджо Кастеллитто с Пенелопой Крус в главной роли.Read more... )
11) "Маленький Николя" (2008). Read more... )
10) "Джули и Джулия"
9) "Инглиш-винглиш".

8) "Мальчик в полосатой пижаме" Read more... )
7) "Жизнь прекрасна" Read more... )
6) "Матч"Read more... )
5) "Убийство в "Восточном экспрессе" (2010) Read more... )
4) "2 дня"Read more... )
3) "Долгая помолвка" (2004) Жан-Пьера Жёне. Read more... )

2) "В диких условиях" (2007) Шона Пенна.Read more... )

1) "Три дня на побег" (2010) Пола Хаггиса. Read more... )

Profile

nmiyushk: (Default)
nmiyushk

June 2017

S M T W T F S
    1 23
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 06:52 pm
Powered by Dreamwidth Studios